От мене торкнуло добряче після тих літературних лекцій Іздрика.
Про Жадана він шикарно розповідав, читаючи тексти плакав зі сміху.. та і багато хто у залі плакав тоді від сміху.
А от лекція про Андруховича видалась більш серйозною. Як зауважив Юрій, це ж все таки лекція а не гумористичне сенд-ап шоу.
Іздрик читав улюблені уривки з Рекреацій, Перверзій та Московіади. Я якраз зараз слухаю аудіокнигу “Московіада”, яку начитує особисто Андрухович і мені було цікаво порівнювати дві різні манери подачі одного і того самого тексту.
На лекції було менше особистих історій і більше читання.
“Якось, по п’яні, я розказав Андруховичу все що думаю про “Перверзії”. Це – і гарні і погані моменти. Більше мені Юрко не дає читати свої рукописи”.
Ще Іздрик казав, що вважає свій музичний супровід найкращім до текстів Андруховича і що його ковбасить страшенно від того, що робили Мертвий Півень та Плач Єремії.
Ну але менше з тим. Лекції закінчились. Іздрик їде з нелюбимого ним Києва і я маю на душі якусь пустку, як від розтавання з гарною цікавою людиною.

Але, учора я випадково натрапила на інформацію про Мистецький Фестиваль “Ї” і вирішила, що маю туди обов’язково поїхати. Стукнуло мені це в голову в ночі, а на ранок я вже купила квитки до Тернополя і назад. Так що Іздрика я ще побачу.
А взагалі, я вже певно всіх забембала тим Іздриком. Ашодєлать.. я ж Естет

Хто має бажання подивитись на те, про що я тут писала, то ось лінки на відео з цих лекцій
1. Юрій Іздрик: Тарас Прохасько: Нейробіологія ландшафту
2. Юрій Іздрик «Сергій Жадан: постколоніальна урбаністика»
3. Юрій Іздрик “Юрій Андрухович: поет у повітрі”

Фото Олени Коваленко, тобто моє.