Якщо ви не любите кіно, або не любите блокбастери, або не любите фільми в форматі IMAX, або все вищеперераховане в сумі – то краще тицніть червоний хрестик в кутку цієї закладки в браузері і почитайте щось з того, про що цікавитесь. Всі хто лишився- Welcome!
And

Let the Holy War begin!

Саме під таким гаслом можна починати розказувати комусь свою думку про новий фільм Майкла Бея “Трансформери 4. Час вимирання“.

Сходу можеш почути поради про мультик 86-го року, чи просто “Мультфільми були кращі і цікавіші”. Ну ок, може і були, але вони були цікавіші нам тодішнім, дітям радянського простору, яких мама кликала “Йди додому!!! Вже Трансформери почались!”. Я сама тоді дивилась ці мультфільми з шаленим захопленням (як і фільми саги “Зоряні Війни”, чим дуже дивувала своїх домашніх).

Але зараз за вікном буремний 2014 рік і певно якось треба йти в ногу з технологіями (Нокія 3310 теж була кльовим телефоном, але чогось же ми юзаємо сенсорні телефони ;)).
Щодо кіноіндустрії, вже давно і міцно в звичайний побут кіномана вселився формат IMAX. Я коли вперше побачила фільм в IMAX, то подумала, що більше ніяких ніколи не дивитимусь! Це звісно була нереалістична заява, як після поїздки на шикарній машині сказати, що більше ніколи в маршрутку не сядеш.

То ж, коли виходять нові епічні фільми, вже рефлекторно для себе вирішуєш в якому форматі його дивитимешся (якщо ти звісно не з тих “збоченців”, що дивляться блокбастери на телефоні).

До перегляду чула багато несхвальних і неоднозначних відгуків про цей фільм. А скільки я таких прочитала після перегляду фільму – то взагалі окрема історія.

Сюжет я переказувати не буду, а як і зазвичай перелічу моменти, на які звернула увагу (як позитивні так і негативні… або просто дивні):

1) Фільм варто дивитись тільки в IMAX (ні, мені не платять за те, що я хвалю цей формат, я дійсно його обожнюю, щиро і всім своїм кіноманським єством).

2) Ця дівчинка-підліток, донька головного героя, Тес з прекрасними ногами і в коротеньких шортиках, але з жахливим кольором помади. Її постійна поява в кадрі з проекцією “гляньте які ноги.. яка дупця… які шорти” – звісно атракційний момент, для хлопчиків/чоловіків у залі. Я схиляюсь до логічного висновку, що саме чоловіки є цільовою аудиторією фільму.

3) Постійна епічна поява в кадрі американського прапору, що гордо майорить на фоні подій

4) Багато гарних “картинок”, коли хочеться зупинити фільм та зробити прінт-скрін. Красиві краєвиди, заходи сонця, небо, поцілунки на фоні сонячних променів.

5) Не така блискавична зміна подій на екрані – звісно, все як завжди вибухає/горить/перевертається/трансформується але не так, як у третій частині, коли все настільки швидко відбувається перетворюється на кашу.

6) Мало харизматичних десиптиконів. Мегатрон і той тільки епізодично з’являється. Місію головного негативного героя перемістили на плечі хед-хантера Локдауна (англ. Lockdown).

7) Плащ Кроссхейрза. Виглядає досить ефектно але в той самий момент – дивно. Хоча наявність плаща додавала епічності не одному герою, згадується Нео з Матриці та Джон Гаррісон з фільму “Зоряний Шлях“…і звісно Локі з фільму “Тор”

8) Винахідники – перший, Кейд Йегер, бідний та “хороший”, якого грає Волберг, а другий, Джошуа Джойс, багатий і “наче поганий” – його грає Туччі. Обидва понавинаходили на свою голову. Але сподобалась їхня солідарність у певних моментах. До речі,  деякі порівнюють Джошуа Джойс з Тоні Старком – я б цього не робила, досить дивне порівняння.

9) Спритна азіатка – ну куди ж без неї.

10) Вже звичні сцени руйнування великих міст – цього разу ми бачимо як на очах руйнується Гонконг.

11) Стьоб над ірландцем – це певно вже “склалось історично”, кліше, яке часто використовується в фільмах.

12) Hound тепер став товстим роботом – звідси питання “Навіщо було робити товстого робота?”, це якийсь прояв толерантності до людей з надмірною вагою? Робот то прикольний, але…

13) KSI – “крокодил не ловится, не ростет кокос” – 10 прототипів робота і все одно виходив не Оптімус, а Мегатрон. Ну йолкіпалкі, з такими то грошима і не найняти нормальну команду для проекту. І “ми його ще ні разу не тестували” – як результат повна лажа і провал. Може пончиків менше треба було їсти.

14) Ріже очі product placement. Особливо від Victoria’s Secret.

15) Джеймс Сейвой, якого грає Тітус Уеллівер – мій улюблений персонаж у цьому фільмі (так, дівчата люблять поганих хлопців). На вікі якийсь незрозумілий вусатий дядько, а у фільмі він чудовий! Мужчіна в расцвєтє лєт, з засмагою і сивиною, у відмінній формі і жорстким характером.

Окремо хочеться виділити музичну тему Imagine Dragons – Battle Cry, яка гармонійно вписувалась у візуальний ряд.

Я не буду робити якихось філософських висновків на тему – “куди котиться кінематограф”/”ми всі потонемо в цих сіквелах”/”Блокбастери для тупих”/”Макл Бей намагається стрибнути вище голови” – таких тем повнісінько в інтернетах.

Можу сказати тільки одне – мені фільм дуже сподобався і ці три години пролетіли на одному диханні.

А ви краще самі сходіть та подивіться і зробите свої висновки

P.S.: ТУТ трохи для для любителів подивитись “як це знімалось”.

Фото знайдені на теренах Інтернету