Завдяки IT-клубу 10per, холодним осіннім вечором відбулась тепла зустріч з Романом Савлюковим, представником однієї з компаній-лідерів індустрії відеоігор WarGaming .

“Тестування webApp на мобільних пристроях” - так називалась доповідь Романа.

Сама тема одразу мене зацікавила, так як частково перетинається з напрямком моєї роботи. Я сподівалась на те, що Роман стане променем світла в світі секретів та специфічних нюансів роботи тестувальника, на долю якого випав моніторинг роботи веб-сайтів на мобільних пристроях.

Мої сподівання не були марними, а бонусом став приємний тембр голосу доповідача так що, поєдналось приємне і корисне)))

Трохи тезисів, які були озвучені Романом:

•  Для естимації та побудови тест-кейсів важливо знати конфігурацію сайту, який буде тестуватись. Зазвичай конфігурації веб-сайтів діляться на три категорії:

1. Ті, що мають окремий url для мобільної версії  (Mobile.example);
2. Responsive – ті, що мають адаптивний дизайн;
3. Гібриди.

•  В структурі сайтів з адаптивним дизайном є окремі папки з JavaScript та CSS, для роботи сайтів на мобільних пристроях та десктопних версіях браузерів;
•  Завдяки емулятору в Chrome, що відкривається через консоль браузера, можна побачити, як виглядатиме сайт на тому чи іншому пристрої;

Ось так, наприклад, буде виглядати мобільна версія сайту imdb.com, якщо емулювати відкриття цього сайту на Iphone 6 plus:

Браузер відправляє інформацію на сервер через user agent. Сервер отримує інформацію про те, звідки користувач відкриває сайт (версія браузера, дані про пристрій та інше).

Наприклад:

• Для сайтів типу Responsive набір ресурсів один і той самий для мобільної і веб-версій;
• Також, для сайтів з адаптивним дизайном, задається окремо положення елементів, що буде залежати від того, на пристрої з якою роздільною здатністю сайт буде відкрито;
• При запуску сайтів  гібридного типу, на мобільних пристроях, спочатку завантажуються ключові елементи сайту, які в першу чергу мають відкриватись на мобільній версії.  Це, в першу чергу, зроблено в цілях оптимізації роботи сайту в умовах використання мобільного інтернету;
• Сайти, що мають гібридний тип, не настільки поширені, як наприклад, сайти з адаптивним дизайном.
• Для визначення вибірки пристроїв, на яких буде проводитись тестування, краще використовувати аналітику по відвідувачам сайту. Таким чином можна визначити преференції цільової аудиторії сайту до певних операційних систем, пристроїв, браузерів тощо;
• Тестування на мобільних пристроях дає кращі результати, ніж використання емуляторів.

Особливості тестування.

• сайти з окремим  url для мобільних версій потрібно тестувати повністю, як на десктопних версіях браузера, так і на мобільних пристроях – так, як можна вважати, що це окремі два сайти з різним кодом, то ж і помилки в них теж різні можуть виникати;
• Для сайтів з адаптивним дизайном, тестування краще починати з десктопних версій, а потім переходити до тестів на мобільних пристроях. Це пов’язано з тим, що помилки знайдені в десктопних варсіях гарантовано будуть дублюватись і на мобільних. Також треба проаналізувати, які елементи однакові для десктопної і мобільної версій, а які різні (зазвичай цю інформацію можна отримати у розробників);
• Треба не забувати, що клік в десктопній версії і тап\свайп в мобільній версії – це різні функції. Тому треба тестувати з особливою ретельністю всі випадаючі списки, меню, роботу з буфером обміну, радіо-кнопки, динамічні елементи сайту та їх “реакцію” на клік\тап\свайп;
• Одним з нюансів, при тестуванні мобільних версій є взаємодія компонентів сайту з екранною клавіатурою. То ж треба обов’язково перевіряти, як себе поводить сайт, коли на екрані з’являється клавіатура;
• Ще важливо тестувати сайти на предмет поведінки елементів при зміні положення екрану (горизонтальне\вертикальне положення);
• Паралельне одночасне проведення одного і того самого тест-кейсу на різних пристроях допоможе зекономити час, що йде на тестування і одразу візуалізує різницю у відображенні сайту;
• Для того, щоб спростити ввід довгих посилань, можна використовувати сервіс Goo.gl, який генерує короткі посилання;
• При розрахунку часу, який буде відведено на тести, треба брати до уваги, що на тестування на мобільних пристроях буде йти вдвічі більше часу, ніж на тестування десктопних версій сайтів.  Це частково пов’язано з витратами часу на створення та обробку скріншотів, які ще й треба передавати з мобільного пристрою на комп’ютер.

Доповідь Романа була дуже змістовною і відкрила багато нового в розумінні механізмів роботи сайтів в різних умовах, за що велика подяка.

Окремий респект організаторам за чудову можливість перейняти досвід досвідченої людини, та ще глибше зануритись в сферу тестування, маючи при собі вже більше інструментів для ефективної роботи.

Попередньо склавши собі програму доповідей які  хотіла б почути, я позбавила себе “мєтаній по мєсту дєйствія”.

Сама конференція була розділена на 4 потоки, які проходили в конференц-залах Президент-готелю.
Милі дівчата зустрічали всіх і допомагали в отриманні бейджів і всякого_різного_рекламного.
Також на “ранніх” пташок чекали ранкові пригощання.

Я не буду переказувати змісту кожного виступу, який я почула, лише опишу тезисно те, що запам’яталось/зацікавило.
Програма для мене почалась з доповіді Оксани Тканко, яка працює на позиції Software Engineer в компанії Skype.

Оксана розповідала про модульне програмування в JavaScript.

Як і анонсувалось, була розкрита тема Asynchronous Module Definition (AMD) API, який визначає асинхронний механізм завантаження модулів та їх залежностей.  Оксана порадила не змішувати синхронний та асинхронний код і показала на практиці чим загрожують таке міксування, що зазвичай виникає, при частковій переробці сайтів. Також було наявно показано наскільки зручним у використанні є модульний підхід та робота з окремими невеличкими файлами.

Усі свої тези Оксана підтверджувала одразу практичними прикладами, а як бонус, уся презентація була “оздоблена” котиками))) *ну куди ж без них*.

Після доповіді я зрозуміла скільки ще мені ще треба вчити.. вчити і вчити… Ну як видно з фото, до Оксани після доповіді, була ціла черга охочих поставити запитання. 
Наступною я відвідала доповідь Олександра Ремінного, який має за плечима багаторічний досвід в розробці програмного забезпечення та вже 2 роки займається автоматизованим тестуванням. Тема презентації була - “Від архітектури системи до приймальних автоматичних тестів, або тестування нефункціональних вимог”

Олександр розказував, що собою являє власне архітектура системи та вплив розробок Carnegie Mellon Software Engineering Institute. Ті хто відвідав цю доповідь змогли більш детально почути про критерії оцінки цілей S.M.A.R.T.

Якщо вірити Олександру, то достатньо 10 Quality Attributes для побудови архітектури та конкретизація кожної вимоги – *це якщо коротко.. дуже коротко*. Ну і не забудьте почитати про Gherkin language (мова бізнес сценаріїв).

Наступною в моїй програмі була доповідь Сергія Шельпука “How to take over the world with artificial intelligence”

Тут вже ніяких котиків) тільки Термінатор, тільки хадкор
Сергій вже два роки очолює створену ним одну з перших в Україні data science групу в компанії SoftServe та працює над розвитком і популяризацією аналізу даних та штучного інтелекту в ІТ комьюніті країни.

За словами Сергія, в захопленні світу головне Perception|Planing|Control.  Ми почули більше про Google driverless car та історію про створення вертольота, яким керував штучний інтелект навчений по методу Reinforcement learning.  Також Сергій розказав про особливості Markov decision processes (MDPs) та A* search algorithm.

Мені сподобалась тема про обладнання, що “навчене” в емуляторі та може самостійно контролювати запуск віртуальних машин при зміні навантаження на “систему”.
Ну і як резюме Сергій додав “А взагалі ви не можете контролювати світ, що навколо вас.. ви навіть не можете контролювати свою дівчину!” і розказав, що фіг зрозумієш, чи дівчина зрадіє квітам, чи по обличчю цим букетом зарядить.. то ж незрозуміло, коли варто дарувати, а коли – ні.

Тепер стало зрозуміло, чому чоловіки рідко дарують квіти – вони просто залякані якимись істеричними неврівноваженими жінками

Далі усіх чекав смачний обід. З бонусів – перша приватна броварня пригощала пивом, а “три медведі” морозивом. айтишникам пиво, дитям мороженое

В перерві зустріла Льошу Зозуленко, з яким знайома по твіттеру. Як виявилось, він працює QA Team Lead’ом. Поговорили про біль мого пошуку роботи та і взагалі про те, як зараз складно бути джуніором без досвіду.

А далі я пішла на виступ Слави Панкратова - “Як домовлятися із керівником та замовником: обираємо потрібний протокол спілкування”.
Слава спочатку трохи всіх привів до тями після обіду простою (але дуже веселою) математичною задачкою, а вже потім перейшов безпосередньо до основної теми доповіді. Усім були роздані листочки з характеристиками, по яким люди в залі мали вибрати ті, які на їх думку найкраще їх характеризують.

В кінці, кожен отримав певну цифру, яка відповідала кольору, а за кольором вже Слава розказував основні “ключі” підходу до кожного з психологічних типів. От так на прикладі було показано одну з інтерпретацій визначення типу з чотирьохсекторної поведінкової моделі, для дослідження поведінки людей в певному оточенні або в певній ситуації (DISC)
Якщо ви ніколи не бачили виступи Слави Панкратова – то  отримайте малесенький семпл:

Шкода, що по часу не все влізло в доповідь, що було анонсовано. Але враження від виступу найкращі, та і сама тема була найбільш близькою для мене, бо “яжеменеджер” по попередньому 6-річному досвіду роботи і нюансів взаємодії з керівництвом та клієнтами мала вище даху.

Далі в моєму розкладі було послухати, як Роман Сенів (в минулому – Agile та Lean консультант в SoftServe) розкриває тему “Doing Agile vs. Being Agile”.

Презентація була розділена на три логічні розділи:
1. We failed because vs. We succeeded despite – “как корабль назовете..”. Про те, як треба позиціонувати себе в робочому процесі. Кому потрібні фейлери та факапери? саміпонімаєтє.
2. Plan-Act-Inspect-Adapt vs. Think-Act-Inspect-Adapt – про негнучкість коли є планування (запланували від початку, але помилились, але вже важко відмовитись бо довго ж планували. А краще б подумали, спробували примінити, що підійшло взяли в повномаштабну роботу, а що не підійшло – викинули та забули, як страшний сон. Якнайшвидший перехід від гіпотез до їх верифікації. Але не все в житті так просто – зазвичай керівництво та замовники вимагають чіткого планування. То ж приходиться якось балансувати.
3. Methodology vs. Empirical Knowledge – *в цей момент презентації я примудрилась порізати руку краєчком блокноту, то ж уся моя увага була зосереджена на тому як зупинити кров, от тому я додам тільки фото зі слайдом, а ви додумайте самі ;)*

У виступі Романа мені особливо сподобався його артистизм, іноді мені здавалось, що я не на конференції а у театрі ім. Франка. Але ця “награність” не дратувала, а навпаки гармонійно вписувалась в загальну стилістику виступу. Глядачі/слухачі зосереджено слухали і внємалі.
Роман підкреслив, що дуже часто невірне трактування книжок і термінів призводить до того, що отриманий результат значно відрізняється від очікуваного. Треба не сліпо слідувати запропонованим схемам, а підлаштовувати їх під свої задачі та отримувати свої індивідуальні варіанти вирішення.

Переходячи до зали, де мала бути наступна доповідь, можна було побачити, як Jason Beres (Sr. Vice President, Developer Tools, Infragistics) відповідає на запитання після свого виступу.

Далі виступав Simon Moores (Managing Director, Zentelligence (Research) Ltd), з доповіддю “Ера можливостей, вікно у часі”. Після виступу можна було знову задуматись про те, як швидко плине час,  як стрімко розвиваються технології. Життя не стоїть на місці,  в найближчому майбутньому можна буде навіть  очікувати інтеграцію девайсів в організм людини (сприятиме найпершим чином цьому – розвиток технологій у медицині). На Саймоні були google glass і він повідав, що планується випуск зменшених версій на кшталт контактних лінз.

На початок наступної доповіді я трошечки запізнилась, але це не завадило перейнятися темою.
Олексій Єгошин (Senior Delivery Manager, Luxoft), людина з понад восьмирічним досвідом роботи в IT на керівних посадах, розказував про “Успіхи проектного управління у кроманьйонців”.
Ось декілька тез, в хронологічному порядку:
– треба завжди озвучувати те у що ти віриш;
– на початку випуску нового продукту треба завойовувати групу новаторів та їх послідовників (ті, хто завжди люблять все нове і купують заради того, щоб спробувати), а далі буде стрімкий зріст продажів;
– інформацію треба доносити так, щоб самому хотілось досягти того, до чого агітуєш;
– команду профі від команди джуніорів відрізняє вміння самоорганізованості;
– варто прочитати книгу “The Art of Possibility” Бенжаміна Цандера;
– недовіра в колективі породжує значну втрати енергії кожного. Ця енергія витрачається на оборону від тих, кому ти не довіряєш, а це значно зменшує ефективність роботи;
– кількісні показники зазвичай негативно впливають на робочій процес і зазвичай викривлюють його – Скажи що треба проект здати до 19-го числа і менеджер душу продасть, щоб це зробити, не дивлячись на можливі нюанси, які потім негативно вплинуть на подальшу долю проекту. Зате за своєчасно виконане завдання він отримає бонус.

Як десерт, організатори SoftServe-IT-Weekend залишили виступ Alistair Cockburn (Agile Guru та співавтор Маніфесту Agile). Доповідь була більше для бізнес аналітиків, власникам проектів, керівникам продуктів. А на завершення – Алістер показав відео, на яких він стрибає з мосту/скелі/літака – от такий він екстремал, виявляється.

Далі в програмі значилась невелика перерва.  Потім вручення почесної нагороди “IT Awards” – перерва трохи затяглась, бо важко було людей відлучити від фуршету)))


Але якимось дивом волонтерам таки вдалось направити всіх до конференс-зали.

Ось нагородження переможця в категорії Quality Assurance:

А так от  виглядали усі щасливі цьогорічні переможці всеукраїнської незалежної нагороди “IT Awards”.

А далі знову продовження фуршету, на якому я зустріла знайомих по QA Road Map - Влада Бабенко, Олексія Зволінськогота та Івана Панасенко (ще постійно стикалась з Валентином Коряко, але все не було змоги підійти привітатись).

Олексій розказав про свої далекоглядні наполеонівські плани,  про свій довгий шлях у пошуку роботи в свій час, і іще багато чого цікавого. Дуже натхненна вийшла розмова.

Та і взагалі вся конференція мені сподобалась – на гарному рівні була як організація так і змістове наповнення. Великий респект організаторам… і тим, хто дочитає цей звіт до кінця

*Привіт Сергію Бондаренку, завдяки якому я ледь не зненавиділа інформатику, але змогла таки освоїти основи програмування не маючи дома комп’ютера.

З блогу Олексія Лупана (який раджу тим, кому цікава тема тестування), дізналась про таку подію, як QA Road Map, яку учора і відвідала. Людей зібралось чимало, більшість були з невеликим досвідом роботи (а були і зовсім без досвіду, такі як я).

Першим виступав з доповіддю “QA: Необходимо и достаточно” власне сам Олексій Лупан. Розповідав цікаво, активно підключаючи публіку з зали до диспутів та отримання фітбеку.



Олексій зазначив, що тестування, це перш за все – пошук інформації і що вчитись тестуванню треба по книгам, а не по блогах. А “black box testing” та  “white box testing” це абстракції, за допомогою яких можна дізнатись, куди саме дивиться тестувальник, для отримання інформації.
Мені ще сподобалось розповідь про походження терміну “Smoke Testing” – раніше було, як – якщо при вмиканні пристрою нічого не задимилось, то все ок.
Після виступу багато хто ставив питання Олексію, а він в  свою чергу давав корисні поради тим, хто шукає роботу в галузі тестування.

Далі з невеличкою доповіддю “От QA к Senior’ity” виступив Влад Бабенко. Якщо чесно, то вся доповідь могла б обмежитись одним слайдом з написом “читайте книги, працюйте і вчіть англійську” бо далі всі занурились в тему сертифікатів – чи потрібні вони, якщо потрібні то де.. тощо. В результаті всі зійшлись на тому, що поки IT-ринок в Україні молодий то міжнародні сертифікати в нас не відіграють великої ролі. Але  проходження сертифікації дуже гарно структурує знання і допомагає тим, хто вже має чималий досвід роботи. З дивного –  на початку свого виступу Влад анонсував, що розкаже  про практичні приклади, бо проводив багато співбесід… але чомусь жодного прикладу так і не навів.
Після Влада виступав Валентин Коряко, з доповіддю “От QA к РМ”, де розповів про те, як можна стати PM і що з цього буває, про трудові будні проджект менеджерів.

Сам Валік потрапив на позицію PM-а після багаторічної роботи в якості бізнес-аналітика. “Якщо ви знайдете команду, яка так гарно працює без PM-а хапайтесь обома руками за неї” – радив Валентин.

“На десерт” був виступ Олексія Зволінського “От QA к Automation”. Олексій дуже енергійно та весело, а головне, структуровано розповідав про роботу автоматизатора. А потім після виступу навів список того мінімуму, яким необхідно володіти, щоб тебе взяли на вакансію автоматизатора. Порада від Олексія – не боятись ставити собі важких цілей і не боятись, що в тебе нічого не вийде, плюс – постійно розвиватись!

Я також мала запитання до Олексія, яке мене давно не полишало -” з чого ж починати? JavaScript, чи щось інше?” – Олексій порадив брати те, що більше подобається, але якщо з нуля то краще Java. Ну а Валентин порадив пройти вивчення всього життєвого циклу IT проектів, що стане запорукою подальшої можливості перейти на вакансію PM, маючи попередній аналогічний досвід в рекламних проектах.

Ось так в теплій дружній атмосфері пройшла зустріч “QA Road Map“
Дуже дякую організаторам та доповідачам за цікаву подію, яка надихає далі продовжувати почате.

“Вперёд, гасконец! Нас ждут великие дела!” ©

Фото Олени Коваленко, тобто мої.