А тепер про мою спонтанну подорож. Про конференцію для тестувальників Файне.QA я дізналась ще місяць тому, але фінансових можливостей поїхати в мене тоді не було, то ж нічого собі такого не планувала. А от коли до конференції лишилось 2 дні, мені знову на очі трапилась інформація про цей івент у стрічці друзів. Виявилось, що мої знайомі Олексій Зволінський та Влад Бабенко (про яких я писала ТУТ і ТУТ), були в складі доповідачів.

І тут в голові з’явилась шальона думка: “А може таки вдасться поїхати” і запостила в фейсбуці-  якщо може хтось збирається в Тернопіль машиною, то можу скласти компанію. На це моє звернення відгукнувся Іван Панасенко і сказав, що вони з вищезгаданими Владом та Олексієм як раз їдуть машиною на цю конфу і в них є одне вільне місце в машині. Тепер лишалась справа за тим де жити – тут мене виручив мій знайомий по твіттеру, Віталік Забавський, який люб’язно запропонував зупинитись в нього. Для інших були заброньовані номери в готелі Pallada.

О 4-й ранку ми рушили з Києва у напрямку файного міста і об 11-й вже були на місці.

Нас зустрів один з організаторів Мар’ян Крекотень, який показав нам де саме буде проходити основна частина заходу та повів нас снідати (ну а що ще людям треба після довгої дороги). 

Місцем проведення організатори вибрали Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка. В стінах навчального закладу певно усім згадались студентські роки.



Сама програма конференції була наступною:
11:30 – Реєстрація
12:00 – Вступне слово
12:10 – Сергій Болгов та Дмитро Вітвер – Testing VS QA (FORTÉGroup)
12:50 – Володимир Войтович – Usability Testing (eMagicOne)
13:30 – Олексій Зволінський – From Manual QA to Automation (Ciklum)

14:00 – Coffee & Cookies

15:00 – Владислав Бабенко – TestLab (DOOR3)
15:40 – Михайло Дубінський – Microsoft’s Latest Software Testing Tools (Eleks)
16:20 – Марта Пастернак – QA Education (Quality Assurance Group)
17:00 – Заключне слово, Q&A

Приємно вразила велика кількість людей, що прийшли – аудиторія де проходили виступи була заповнена майже повністю. Але певно це і не дивно, бо Файне.QA є першою конференцією в Тернополі на подібну тематику.

Особисто мені, крім виступів хлопців з якими приїхала, найбільше сподобалась доповідь Володимира Войтовича Usability Testing. Компанія eMagicOne, в якій працює Володимир, є одною з небагатьох IT компаній, що існує в Тернополі. Дуже цікаво було послухати про практичне застосування принципів на реальних проектах, які робить компанія eMagicOne.

А ось виступ Олексія Зволінського “From Manual QA to Automation”:

Ну а це – Влад Бабенко з доповіддю “TestLab”:

Виступи хлопців доволі жваво сприйняла публіка. Було поставлено багато цікавих питань, що свідчить про зацікавленість темою, що була донесена.

На конференції я також зустріла свою давню знайому по твіттеру Олесю, яка зараз теж працює тестувальником. Ми мали змогу поспілкуватись на професійні теми – реалії розвитку сфери тестування в маленьких містах та відмінності у цьому плані зі столицею. Згадували, мій приїзд у березні, коли я Олесю підбадьорювала та намагалась підтримати у нових звершеннях. Тепер ми помінялись ролями.

Ще познайомилась з Ірою Смовж, яка також була у складі організаторів. Іра вже багато років працює ейчаром і мені було цікаво з нею поспілкуватись про те, що чекає майбутніх тестувальників у Тернополі та зі своєї сторони розказувала про те, як у нас справи з працевлаштуванням джуніорів.

Після конференції ми вирішили відвідати ресторацію Ковчег, а потім поїхали в Бункермуз, де відбувалась основне AfterParty. Під вечір вже майже не було сил, бо все таки ми майже не спали в дорозі, то ж до ранку ми не гуляли

На наступний день у нас була запланована невеличка прогулянка містом –  у Тернополі, крім мене, всі були вперше.

Погода тішила сонечком і теплом. Поснідавши в Старому Млині, ми з Мар’яном, який був нашим гідом, рушили до ставу (ну а куди ж ще).

Нафотографувались, випили кави в Кармі, пройшлись центром, пообідали в ресторації “Файне місто Тернопіль“ (до речі, там дешева Бехерівка та Єгермейстер. Я зміксувала непоганий коктейль з Єгермейстером та лимонадом місцевого виробництва) та рушили на Київ.

За кермом була Юля, яка впевнено керувала машиною і терпіла той балаган, який був в салоні всю дорогу – ну а що… ми жваво обговорювали методики тестування, Льоша мені розказував про Continuous Integration, Влад – про типові питання, які він ставить на співбесідах.. все це змішувалось з веселими жартами (іноді на межі фолу) – сумувати не доводилось))) Ну і як бонус Юля підкинула аж додому (чому про це завше пишу – бо живу я у віддаленому куточку Києва, тому це неабияка послуга – довезти аж в ті краї, тим більше після такої довготривалої подорожі).

Резюмуючи скажу – дійсно правий той, хто сказав, що найліпші події в житті відбуваються з нами спонтанно. Ця подорож ще раз підтверджує це правило.

Організатори молодці, що роблять свій вклад у розвиток IT сфери у містах України, та допомагають початківцям отримати знання від тих, хто вже впевнено себе почуває на позиціях тестувальників.

Фото Коваленко Олени (тобто мої) та Івана Панасенко.