Два кольори мої, два кольори, або 3 в 1.

– Скажіть будь ласка, куди мені звідси йти?
– А куди ти хочеш потрапити? – відповів Кіт.
– Мені все рівно … – сказала Аліса.
– Тоді все рівно куди і йти, – помітив Кіт.
-…тільки б потрапити куди-небудь, – пояснила Аліса.
– Куди-небудь ти обов’язково потрапиш, – сказав Кіт. – Треба лише достатньо довго йти.

Льюїс Керрол
«Аліса в Країні чудес»

Цей день почався о першій дня.
Прокинувшись в обід, ти скорочуєш собі світовий день і не встигаєш отямитись, як вже шістнадцята година.
“Які_в_тебе_плани_на_вечір_треба_забрати_відро_малини” – питання, чи то пак, вже чітке ствердження, не залишає тобі варіантів розвитку подій.
Керуючись волею власного фетишу, щодо підбору кольорів, ти компонуєш – сині шкарпетки і червоні кеди, сині штани і червону кофтинку … і їдеш забирати синє відро з червоною малиною.

На зупинці біля метро погляд мимоволі зупиняється на дверях книгарні. На цих дверях висить аркуш з заголовком, який ти можеш прочитати здаля – “WANTED…”. Підходиш ближче, щоб роздивитись кого таки розшукують в цю книгарню – виявляється продавця-консультанта. Усміхаючись думаєш, що на цю роль не підходиш, бо 50% твоєї власної книжкової полиці займають майже всі книжки одного автора… майже всі… і лише одну ти вже приблизно пів року безрезультатно шукаєш.

Тим часом в навушниках по радіо звучить Pure Morning- Placebo.

І не дивлячись на те, що поспішаєш, ти вирішуєш зайти в книгарню. Знімаєш навушники… але продовжуєш чути все ту саму пісню, що і до цього.. і це трохи збиває з пантелику, бо не одразу розумієш, що в книгарні просто увімкнено ту саму радіо-хвилю. Розповіддю про цей збіг ти і починаєш розмову з продавчинею, вважаючи, що вона обов’язково має дізнатись про цей “вельми важливий факт”.
А далі “В вас є щось з прози Іздрика?”, питаєш ти, навіть не очікуючи позитивної відповіді, але вже через лічені секунди в твоїх руках та сама книга, яку ти пів року шукав!

І вже трохи пізніше ти розумієш, що кольори її обкладинки теж є комбінацією синього і червоного…

P.S.: Не дарма видно мені сьогодні Іздрик наснився xD
P.Р.S.: В зв’язку з цим усім, абсолютно некомерційно, а чисто з вдячності, раджу “Книгарню №1“, що на Петрівці. В них завжди є щось цікавеньке і дуже приємні консультанти.

Поділитися в соціальних мережах:

Share to Google Plus
Share to LiveJournal
This entry was posted in Думки в голос and tagged , , , , , , . Bookmark the permalink.
  • zymova

    прекрасний життєвий збіг! вітаю з придбанням : )
    я б от з радістю заставила половину поличок книжками одного автора. але по-перше ніяких грошей не вистачить скупити усього Кінга, по-друге мене з дому виженуть : )

    • Сашо, дякую! Та продавчиня судячи з усього давно не бачила такої щасливої людини) А от щодо Кінга, це в мене мама любить його твори, але я їй в електронному вигляді завантажую.