На межі майбутнього, або After Every Party I Die

В проміжку між навчанням в домашніх умовах, мені, безробітній людині, захотілось піти в кіно. Вибір впав на фільм “Edge of Tomorrow” (в українському прокаті – “На межі майбутнього“). Хоча після перегляду трейлера я думала, що фільм середнього ґатунку, а то і просто мура.

Один з моїх друзів сказав коротко про цей фільм – “Це як день бабака, але з екзоскелетами”. Тобто сама ідея з часовою пасткою ніби і стара, як світ, і використана в багатьох фільмах (список яких можна подивитись ТУТ), але її все одно, ще раз, взяли в роботу.

Сюжет я переказувати не буду, лише відмічу деякі нюанси:

- Цікаво, що у фільмі всі армії Землі об’єднуються проти одного ворога. Тобто, тема війни ніби задіяна і в той же час нікого не образили. За ворога взяли інопланетян, що за зовнішнім виглядом дуже нагадували машин-вбивць з фільму “Матриця“.

- Знову пропаганда Американської армії, з патріотичним підтекстом, з демонстрацією розмаху озброєння (навіть не уявляю, через скільки років можливо буде таке знімати про нашу армію). Масштабно і з розмахом. Але при цьому нотки сарказму – Билл Кейдж, жодного разу не був на полі бою і першочергово був піарщиком (spokesman) в лавах американської армії. Тобто сам він загітував сотні тисяч бійців йти в армію – але сам ні на йоту не хотів би потрапити в вир бойових дій.

- Для глядача Кейдж постає в ролі боягуза і дезертира, але в ході фільму він еволюціює, як морально так і фізично. Це відрізняє фільм від стандарту, де головний герой апріорі супермен, який порішає усі проблеми, надає копняків нєгодяям і закохає в себе прєкрасную даму. Звісно і це все було, але Кейдж героєм став не одразу. Йому прийшлось для цього пахать, як коняці. Тренування, постійні спроби стати краще і таки перемогти.

- Дуже потішив доречний гумор. Жарти були трохи чорні, але мали сенс і їх було рівно стільки, скільки треба. Зізнаюсь, найбільше ми сміялись, коли Кейджа переїхала машина, під час чергового невдалого маневру. А далі репліка “Тю! От ідіот!” (родзинки українського дубляжу).

- Сюжет дуже нагадував сценарій комп’юторної гри – Дійшов до чек-поінта/щось не вийшло/вбили/поновився знову на чек-поінті/виправив помилки/пройшов далі… і т.д. до перемоги. Вороги різного “калібру” і фінальна битва один на один з Босом. Як потім виявилось, це схожість з геймерською класичною структурою сценарію була навмисне закладена режисером фільму. 

Емілі Блант (яка мені в цьому фільмі зовнішньо нагадувала співачку Лару Фабіан). В цьому фільмі Емілі стала приємним відкриттям. Вона була, звісно у відмінній фізичній формі, без якої не зіграти універсального солдата, чи то пак Full Metal Bitch, Ріту Вратаскі. Білявка, яка дає прикурити чоловікам і тренує головного героя. І головне, що без перегину у сторону надмірної мужності. В деяких місцях фільму Ріта веде себе, як типова жінка, і це додає героїні шарму. Але це про героїню, а от про саму Емілі хочеться ще сказати, що я б ніколи не згадала її в образі Емілі Чарльтон (амбітної помічниці головного редактора модного журналу, з фільму “Диявол носить Прада“). Якби не приятелька, то я навіть думки не допустила, що вже бачила фільми з Емілі до того (то ж Олю, вибач, беру свої слова назад, ти була права!).  Але ж пройшло 8 років, Емілі явно “підросла”.

- Спецефекти не перетягували на себе всю увагу, як це наприклад було у всіх частинах Трансформерів. Але навіть дивлячись в 2Д, було видно, що все зроблено зі смаком.

 - Затерта до дірок тема постапокаліптичних пейзажів. Цього разу можна було побачити у цьому світлі руїни Парижу. 

- Символічність завершення основних подій з настанням сходу сонця та гарне закінчення без зайвих банальностей. 

Цікавинки:
- В основу фільму ліг роман Хіросі Сакурадзакі «Все, що тобі потрібно — це вбивати».
– Усі трюки Том Круз виконував самостійно.
– Емілі Блант тренувалась для своєї ролі приблизно три місяці.
– Частина зйомок проходила в тому самому студійному павільйоні, де знімались фільми про Гаррі Поттера.
– Аутентичну назву “Аll You Need Is Kill”  було спеціально змінено на “Edge of Tomorrow”, щоб уникнути слово “Kill” (вбивати), так як цим і так перенасичений інформаційний простір. Творцям фільму хотілось уникнути негативу, який викликає в людей це слово.
– Дизайн костюмів-екзоскелетів створювався на основі реальних прототипів, розроблених агентством передових оборонних дослідницьких проектів США (DARPA).
– В образ героїні, яку грає Емілі Блант, закладено інтуїтивну схожість з образом Жанни д’Арк.
– Кожен бойовий костюм важить 39 кг, а його важча версія – приблизно 59 кг. Щоб одягнути такий костюм потрібно була допомога ще 4-х людей. На початку зйомок Том Круз витрачав пів години, на те, щоб одягти костюм і ще пів години, щоб його зняти. До кінця зйомок він скоротив цей час до 30 сек.
– Компанія Warner Bros. інвестувала приблизно 100$ млн. в розкрутку фільму.

Взагалі фільм “Edge of Tomorrow” значно перевершив мої очікування. Сюжет динамічний з вкрапленням гумору, розслабитись нема коли. До самого фіналу неочікувані повороти подій. Повторюваність сюжетних фрагментів усюди доречна і гарно скомпільована. Ну а витримці головного героя можна тільки позаздрити. Хоча він сам винен, що так сталось – не хотів йти на війну, але в результаті пройшов її в рази більше, ніж інші, задіяні в сюжеті персонажі.

Усім шанувальникам цього жанру, фільм дуже раджу!

Поділитися в соціальних мережах:

Share to Google Plus
Share to LiveJournal
This entry was posted in Фільми and tagged , , , , , , , , , , , . Bookmark the permalink.