Всё смешалось в доме Облонских

Чим більше заглиблююсь у нетрі матеріалів, які вивчаю, тим частіше виникають цікаві аналогії – певно це так підсвідомість намагається вкласти отриману інформацію в потрібні “комірки”. Ну а на фоні вирує життя, з’являються нові знайомі, старі знайомі відкриваються з нових сторін, світ не стоїть на місці. Іноді деякі фрагменти інформації чітко складаються до купи, як фрагменти пазлу.
Ось трошки моїх спостережень:

1. “Якщо хочеш, щоб чоловік проявив до тебе інтерес – полиш його в спокої!” (для чоловіків, відповідно «Чем меньше женщину мы любим, тем больше нравимся мы ей», як сказав класик).
А паралельно я читаю про витік пам’яті при роботі програмного забезпечення. Наприклад, якщо відкривати і закривати firefox (навіть з пустою сторінкою без контенту), то на певній черговій ітерації він “зжере” до біса пам’яті і система підвисне.
От воно і в житті так, чим менше смикаєш людину, тим кращим буде ваше спілкування потім. А постійне нав’язливе вкорінення в повсякдення може викликати бажання цьому всьому зробити hard reset і втікати подалі.
Так що, майте в усьому міру і буде вам щастя.

2. Деякі думають, що якщо система підвисла то 100500 кліків вирішать проблему. В такі моменти фантазія малює дуже зосереджену людину, в голові якої чиняться мозкові процеси, йде обміркування вирішення важкої задачі.. а поруч сидить хтось і постійно штурхає в бік “ну що ти, живий? Ти взагалі там щось думаєш? Давай швидше!”. В такому випадку всім зрозуміло – щоб дійсно було швидше, то треба, як мінімум перестати штурхати. Але коли справа доходить до роботи з програмним забезпеченням та обладнанням, то чогось деякі забувають про цю логіку.

3. Ще одна ситуація з життя – ставимо якийсь софт на комп, ну наприклад Intel® Hardware Accelerated Execution Manager (Intel® HAXM), а при інсталяції він тобі видає: “This computer does not support intel virtualization technology (vt-x). haxm cannot be installed”. Ну що робити, так склалось. В haxm свої вимоги, які твій комп не задовільняє.
Ну а наприклад вам відмовляє людина, яка вам подобається – одразу якось нєпріятнєнько стає. Думаєш “та блін, що ж не так?!”, виникають образи, настрій псується, депресняк і всє дела… а паритись нема чого, просто в вас конфігурації не зійшлись. Ну що тепер – не жити далі?) Ну так, все не зовсім як ви собі планували, хоча в Release Notes.txt чорним по білому було прописано системні вимоги, але ж надія помирає останньою от Він теж казав, що любить струнких блакитнооких блондинок, але “ну а раптом” все одно варто було спробувати.

На цьому певно варто зупинитись, поки не виникла остаточна плутанина між чоловіками, софтом, блондинками та іншим вищезгаданим.
Зрештою, кожен бачить те, що хоче бачити.
Та ці пазли, ще раз нагадують, що деякі “закони” однаково діють, як в IT, так і у відносинах між людьми.

А кому влом це все читати подивіться, як прикольно хропе колібрі :D

Поділитися в соціальних мережах:

Share to Google Plus
Share to LiveJournal
This entry was posted in Думки в голос and tagged . Bookmark the permalink.