Опівнічний кекс, або те, що я вмію робити руками.

Цим постом маю завдячувати мотивації від Юлі.

Так склалось історично, що з кулінарією в мене зовсім не склалось. Жодна з бабусь не дочекалась моєї появи на світ, а мама має свої методи навчання “Перший раз пояснюю, якщо не зрозуміла, то краще швидко тікати з кухні” (хоча сама вона готує просто шикарно!).

Тому на кулінарний експеримент я зважилась лише рік тому. Вирішивши спробувати, щось зробити самостійно я обійшла купу тематичних сайтів і зупинитись на простенькому – кекси.

Ще у програмі, було прослуховування мотиваційного  вступу від мами “Думаєш в тебе щось вийде? Знов я матиму за тобою доробляти… ти ж навіть не знаєш де що в кухні знаходиться!”…ммм…. надихає, правда?)  далі було головне зачинити щільніше двері на кухню, щоб не було супутніх настанов і почалося!

Рецепт приготування дійсно простий -

1) Беремо 150 грам чорного шоколаду (чим чорніше тим краще) та 70 грам звичайного масла і розтоплюємо на водяній бані.
2) Поки воно там усе топиться, окремо збиваємо блендером 2 яйця і 100 грам цукру.
3) Переливаємо взбиту суміш у зручну велику тарілку і вмішуємо в неї 80 грам борошна (в борошно попередньо додаємо 1 чайну ложку розпушувача і просіюємо через сито). Ви б бачили ту ретельність, з якою я додавала борошно у тісто і як старанно усе перемішувала.
4) Додаємо до суміші розтоплену масу шоколаду з маслом і теж ретельно перемішуємо.
5) Додаємо 50 мл рому. Я зазвичай використовую чорний бакарді, але можна взяти і звичайний коньяк.
6) Подрібнюємо 50 грам білого шоколаду і додаємо до основної суміші.
7) Розливаємо суміш по формочкам і відправляємо до розігрітої до 150 градусів духовки, де вони дозріватимуть протягом 23 хв (духовку, звісно, не вимикаємо до закінчення процесу).
8) Відмиваємо кухню від залишків тіста, які якимось магічним чином вкрили весь простір де так затишно працювалось.

І все… Приготування займає годину часу і на виході отримуємо приблизно 15 кексів.

Зізнаюсь, я навіть і не подумала б, що мені так сподобається готувати. Може далося в знаки те, що я за освітою хімік, а кулінарія – це теж своєрідна хімія. Тут теж треба дотримуватись пропорцій інгредієнтів, відповідного режиму приготування, щоб отримати бажаний результат. Ну і приємний бонус – те, що нахімічив потім можна смакувати з чаєм самому і пригощати друзів.

Вже потім я почала експерементувати – робити кекси з білого шоколаду з вкрапленням чорного, замість рому додавала Becherovka, Blue Curaçao, або Pisang Ambon (від чого кекси ставали різнокольоровими і мали цікаві нотки смаку), брала шоколад з горіхами або пористий шоколад, мастила зверху кремом або посипала пудрою..або тертим шоколадом.. або робила глазур. І кожного разу виходило смачно!

От і сьогодні, після важкого в моральному і фізичному плані дня, я вирішила розважити себе і відволіктись від буденних справ. Дякуючи цілодобовому магазину біля дому,  придбала шоколад і не дивлячись на “тобі оце робити нема чого серед ночі?” зайнялась кухонною хімією.

Ось вони, ще теплі опівнічні кекси:

Ще я дуже люблю робити коктейлі.. але то вже зовсім інша історія…

А якою улюбленою справою займаєтесь ви, коли хочете відволіктись?

 

Поділитися в соціальних мережах:

Share to Google Plus
Share to LiveJournal
This entry was posted in Думки в голос and tagged , , , , . Bookmark the permalink.
  • zymova

    1. читаю 2. передивляюсь улюблені фільми 3. експерементую на кухні, але з овочевими/м’ясними стравами. для випічки треба натхнення і спокій.
    та найкраще відволікає фізичне навантаження чи то тренажерка, чи то басейн, чи велик, або й звичайне генприбирання в хаті : )

    • Я басейн теж люблю – але чомусь під час плавання від думок не відволіктись… стільки всього в голову лізе. А от з м’ясом/овочами в мене ще не було експериментів., треба буде щось спробувати