Від ненависті до кохання один акт.

Зараз, дякуючи новітнім технологіям, ми маємо доступ до глобальних покладів інформації, відео та фотоматеріалів. І я певно б не повірила, якщо хтось мені сказав, років 10 тому, що я на власні очі зможу побачити постановку видатного творіння Шекспіра на сцені театру Уиндема (англ. West End’s Wyndham’s Theatre) в самому серці Лондону.

Хоча в наш час вже мало кого здивуєш стрімами з музичних фестивалів або великих концертів (одразу згадується, як дивилась пряму трансляцію з лондонського благодійного концерту Muse в Shepherd’s Bush Empire). Але театральні постановки я так ще не переглядала і учора це було #моє_вперше, як пишуть у твіттері. А подякувати треба все тому самому Дейву Теннанту,  який став моїм фаворитом в когорті британських акторів, після фільму “Пастка для нареченої” (хто ще не читав рецензію – клікаєм ТУТ і читаємо).

Спершу мою увагу привернула ось ця фотографія і я вирішила пошукати, з якого фільму сцена, зображена на ній.

Саме таким чином я вийшла на статтю, присвячену Девіду і його участі в виставі за шекспірівським твором “Багато галасу з нічого” (англ. “Much Ado About Nothing“).

Перша думка – і знову Шекспір! Останнім часом його якось багато в моєму інформаційному просторі. То виставка з тематичною лекцією, то наживо слухаю, як Андрухович читає свій переклад Гамлета.

Звісно наступним пунктом було віднайти відео з цієї постановки. Для досвідченого користувача інтернету та пошукових систем, нема нічого неможливого, то ж я знайшла все що шукала. Але ніяк не очікувала, що це буде справжній скарб для естета.

Завдяки сайту Digital Theatre, який співпрацює з провідними театрами Лондону, будь яка людина тепер має можливість побачити живі театральні постановки не відвідуючи безпосередньо театр, а лише маючи доступ до інтернету.  Потрібна мені п’єса там теж була. Це був запис з вистави, що була ще у вересні 2011 року. А в 2012 році  “Much Ado About Nothing” отримала дві премії Whatsonstage.com Awards, перемігши в категоріях “Подія року”, а також “Краща постановка за твором Шекспіра”.  

Також на фейсбук сторінці Digital Theatre я знайшла трейлер вистави.

А далі вже знайшла запис вистави з субтитрами… і до третьої години ночі отримувала шалене естетичне задоволення від перегляду.

 Тезисно про враження:

1) Постановка зроблена в сучасному стилі, але не втратила свого сенсу і змісту через це. Сценографія досить мінімалістична, але гра акторів компенсує все інше. Мова оригіналу прекрасна і незвична. Без субтитрів було б зовсім важко. На слух це не та звична англійська, це щось зовсім інше. Як казав Юрій Андрухович, тут не можна просто взяти і перекласти, тут потрібна набагато більша робота з текстом. Сама п’єса блискуча! Нічого зайвого – драма і комедія, кохання і помста, сарказм і гострий гумор – все це в ідеальних пропорціях. Плюс виконання “на рідній землі” автора. Постановку варто дивитись хоча б для того, щоб порівняти наш театр і лондонський (а тим більше постановки театрів Вест Енда, що вирізняються високою якістю і мають світову славу. Не даремно у Вест Енді є так званий театральний район – Theatreland, який налічує близько 24 діючих театрів. То ж можете уявити, яка в них там у Лондоні боротьба за глядача, який вихований на театральних постановках найвищого ґатунку).

2) Девід Теннант  – неймовірно талановитий і багатогранний актор. Дивитись його сценічну гру, це особливе задоволення. Відчувається досвід, набутий ним в у складі Королівської шекспірівської трупи. В його доробку ролі Гамлета, Ромео, Річарда II – відчуваєте рівень, так?

У цій п’єсі Девід шикарно відіграв роль Бенедикта. Початковий комедійний образ, з розвитком сюжету, поступово трансформувався в драматичний. Девід відтворив усю сутність свого героя. А завдяки вигадливості авторів постановки, акторська гра доповнювалась ще і прикольними сценічними костюмами.
Взяти хоча б ті самі джинсові шорти і футболка з символікою супермена – хіба можна подумати, що це можна якось поєднати з Шекспіром?) Але, як підтверджує практика – можна!

Так що дуже раджу цю виставу. Особливо, якщо хочете прокачати рівень своєї англійської і побачити, що з собою уявляє лондонський театр…

…і ще раз впевнитись який прекрасний Девід Теннант… і зрозумієте, про що йшлось у назві цього посту

А взагалі краще один раз побачити, ніж сто раз почути! Так що, як будете в Лондоні, сходіть!))) Ну а хто, як я інтернетами бродить – то можна онлайн подивитись тут ->

Частина 1 і Частина 2. Якість не дуже, але маємо, що маємо.